-
1 з цього часу
-
2 часу філософсько-антропологічні концепції
ЧАСУ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ - концепції, які виводять зміст часу із природи людини, процесу її самореалізації у культурі та історії, її життевотворчості. Біологічна антропологія (Гелен, Портман) акцентує увагу на життєвих ритмах людини (насамперед біоритмах). У межах філософської антропології і екзистенціалізму розробляється екзистенціально-антропологічна герменевтика часу. Гайдеггер ("Буття і час") розкриває смислове навантаження часу у справжньому і несправжньому бутті за наступною схемою:З точки зору Больнова три різних ставлення до часу - довіра, надія і вдячність співвідносяться як "сьогодення, майбутнє і минуле". Як і представники біологічної антропології, Больнов вважає, що природний циклічний час утворює підґрунтя для культурно-історичного часу. Так, свята, дні тижня утворюють єдність календарного та культурно-історичного часу, коли у своєму колообігу співвідносяться, відповідно, з хаосом і порядком: хаос - у буднях, порядок - у неділю. Антропологічну інтерпретацію історичного часу дає сучасний нім. філософ Козеллек. Згідно з нею, час має тричленну структуру: життєвий простір - ініціатива - горизонт очікування. У життєвому просторі наявні усі можливості попереднього розвитку (це сила традиції). Параметри цього простору залежать від життєздатності культурної спадщини, від того, чи є вона живою, чи мертвою. Ініціатива - це сила теперішнього часу. Як наголошує Рикер, поділяючи погляди Козеллека, горизонти очікування (тобто майбутнього) можуть бути наближені через уявлення про духовне відродження, згоду і возз'єднання.М. КултаєваФілософський енциклопедичний словник > часу філософсько-антропологічні концепції
-
3 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
4 yet
1. adjтеперішній; нинішній; який поки що існує2. adv1) ще, все ще2) уже3) досі, до цього часу4) до того часу, до того моменту; ще5) коли-небудь ще; все-таки6) ще (крім того, додатково)7) навіть; навіть більшеhe will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради
8) проте, все жit seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся
it is strange and yet true — це дивно, проте правильно
3. conjале, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на цеhe is old, yet energetic — він старий, проте енергійний
* * *I [jet] adv1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу3) ( все) ще4) досі, до цього часу, будь-коли5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)6) ще (крім того, на додаток)7) ще; навіть ( більш)8) проте, все ж, все-таки9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не10) пoeт.I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив
I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради
as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята
never yet — ніколи ще не...
there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив
when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку
they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають
he loves her yet — он ( все) ще її кохає
he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати
yet another attempt — ще одна /нова/ спроба
a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання
nearer and yet nearer — все ближче, ближче
the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший
she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене
I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь
strange and yet very true — дивно, проте вірно
not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате
II [jet]not me nor yet you — не я, але, не ви
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще
it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся
he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв
although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить
not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано
he is old, yet energetic — він старий, але енергійний
-
5 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
6 пора
I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.* * *I п`орасм. порыII пор`адо сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі
до тех пор — до то́го ча́су, до́ти
до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)
на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше
на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́
о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об
э́ту — по́ру
в цей час, в цю — по́ру; по
поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́
с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна
с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су
с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́
с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як
с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р
2) в знач. сказ. час, пора́ -
7 that
1. adjцей, ця, це; той, та, теsince that time (day) — з того (з цього) часу (дня)
this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні
how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?
2. adv розм.так, до такої міриhe was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова
3. pron (pl those)1) це2) ось що3) теthis is new and that is old — це нове, а те старе
4) який, яка, якіthe letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора
the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо
5) колиthe night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру
6) він, вона; той, та4. conjщо; щоб; так, щобthat they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно
I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося
come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас
oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий
in that — оскільки, бо
by that — тим самим, цим
that's that — розм. нічого не вдієш; ось так
that'Н do — досить, достатньо
that won't do — так справа не піде; так не годиться
now that — тепер, коли
notwithstanding that — незважаючи на те, що
* * *Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
8 yet
I [jet] adv1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу3) ( все) ще4) досі, до цього часу, будь-коли5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)6) ще (крім того, на додаток)7) ще; навіть ( більш)8) проте, все ж, все-таки9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не10) пoeт.I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив
I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради
as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята
never yet — ніколи ще не...
there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив
when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку
they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають
he loves her yet — он ( все) ще її кохає
he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати
yet another attempt — ще одна /нова/ спроба
a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання
nearer and yet nearer — все ближче, ближче
the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший
she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене
I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь
strange and yet very true — дивно, проте вірно
not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате
II [jet]not me nor yet you — не я, але, не ви
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще
it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся
he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв
although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить
not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано
he is old, yet energetic — він старий, але енергійний
-
9 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
10 hitherto
1. adjминулий, колишній2. adv1) досі, до цього часуbetter than hitherto — краще, ніж раніше
2) до цього місця* * *I a II adv1) дотепер, до цього часу2) icт. до цього місця, дотепер -
11 начинать
начать1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).* * *несов.; сов. - нач`атьпочина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!
\начинать чать своё — завести своєї, почати своєї
\начинать чать с того, что... — почати з того, що
\начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори
\начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)
\начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва
-
12 time
I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
13 present
I1. n1) теперішній часfor the present — цього разу; поки що
2) (the present) грам. теперішній час3) (this present) юр. цей документ4) подарунокto make (to give) a present of smth. to smb. — подарувати щось комусь
2. adj1) присутній, наявний2) теперішній, нинішній; сучаснийin the present circumstances — за нинішніх умов; за нинішніх обставин
3) даний, цей самий; той, про який іде мова4) грам. теперішній5) швидкий, оперативний; готовий прийти на допомогуall present and correct — військ. усі в наявності; усе гаразд
II1. n військ.1) взяття на караул2) взяття на приціл2. v1) підносити, дарувати (with)2) передавати, посилатиto present one's apologies — просити вибачення, перепрошувати
3) подавати; вручати; передавати на розгляд (заяву тощо)4) представити, відрекомендуватиallow me to present Mr. Wilson to you — дозвольте мені представити вам пана Вільсона
5):6) являти собою, бути7) виявляти, показувати8) театр. показувати, грати, ставити (п'єсу)9) представляти єпископу кандидата на духовну посаду10) військ. брати на караул11) військ. цілитися* * *I n1) сьогодення, теперішній час2) гpaм. ( the present) теперішній час3) юp. лист, документII a1) присутній, наявний2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний3) даний; той, про який йде мова4) гpaм. теперішній5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативнийIII nподарунок; дарунок; презентIV [pri'zent] v1) підносити, дарувати; презентувати2) передавати, посилати3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору5) refl з'являтися6) являти, представляти ( собою)7) виявляти, показувати8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)10) мeд. передлежати11) направляти; повертатисяV [pri'zent] n; військ.взяття на караул; взяття на приціл, прицілюванняVI [pri'zent] v; військ. -
14 that
Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
15 date
1. n1) дата, число, день2) час, строк, період; пора, доба, епохаout of date — застарілий; старомодний
up to date — а) сучасний, що відповідає сучасним вимогам; б) до цього часу; в) який у курсі справ (новин)
to keep smth. up to date — а) удосконалювати щось; б) поповнювати щось останніми даними
3) амер., розм. побачення4) фінік5) фінікова пальма (тж —palm)2. v1) датувати, ставити дату; ставити число2) мати дату, датуватися; мати зазначення часу й місця3) відносити до певного часу (до певної епохи)4) стосуватися певної епохи; брати початок від певного часуto date from (back) — вести походження від, брати початок у
5) обчислювати, рахувати7) застаріти8) призначати побачення (тж date up)* * *I n1) дата, число, день; час, місце2) час; строк, термін, період; пора; епоха; вік; обч. тривалість, період3) aмep. той же день4) pl газети5) icт. пора; кінець out of date застарілийII v1) проставляти дату, датувати, ставити число; вказувати час, місце; мати дату, датуватися2) датувати; відносити до певного часу, до певної епохи; датуватися; відноситися до певного часу, до певної епохи3) вважати, обчислювати; ( from) вважатися, обчислюватися4) застарітиIII nпобачення, зустріч; людина, з якою призначене побаченняIV vпризначати ( кому-небудь) побачення (тж. date up)V n1) фінік2) = date-palm -
16 this
1. nтакий-то; така-то2. adjцей, ця, цеin this place — у цьому місці; тут
in this country — у цій (у нашій) країні
this very moment — у цю мить, саме зараз
3. advтак; до такої міри4. pron demonstr. (pl these)цеthis and that — а) той або інший; б) те та се
this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше
like this — так, таким чином
before this — колись, раніше
this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом
* * *[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
17 hence
1. adv2) отже; в результаті3) звідси2. intгеть!* * *[hens]adv1) від цього часу, віднині2) отже; в результаті3) icт. звідси -
18 henceforth
advз цього часу; відтепер, віднині, надалі* * *advз цього часу; надалі -
19 this
[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
20 отсюда
1) (з)відци, (з)відси, (з)відціль, (з)відсіль, (з)відціля, (з)відсіля. Далеко ли -да до города? - чи далеко звідціля до міста? Вон -да! - геть звідци! -да рукой подать - звідси близесенько;2) (с сего врем.) з цього часу, віднині, відтепер;3) (из сего обстоятельства) з цього, звідц[с]и. -да можно заключить, -да следует - з цього (звідци) можна зробити такий висновок, з цього виходить.* * *нареч.; тж. отс`юдова1) зві́дси, звідсіля́, звідсі́ль, ві́дси, відсіля́, відсі́ль, диал. відціля́, відці́ль2) ( из предыдущего рассуждения) зві́дси, з цьо́го, ( вследствие этого) че́рез це
См. также в других словарях:
поки — і покля/, зах. 1) присл. У даний момент, зараз. || Тим часом. || Протягом певного часу, на деякий час. Я поки зачекаю. || До певного часу, якийсь час. || До цього часу. || Коли то ще (про невизначений і тривалий час настання чогось). •• По/ки що… … Український тлумачний словник
звідси — рідко ізві/дси, присл. 1) З цього місця. || З цієї місцевості. || Від цього місця, від цієї місцевості, стосовно до цього місця, до цієї місцевості. || З цього боку. || На відстані, не безпосередньо. || Від чогось як відправного пункту в… … Український тлумачний словник
сьогодні — присл. 1) У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). || У нинішній час; зараз, тепер. 2) у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. || Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. •• Від сього/дні з… … Український тлумачний словник
досі — присл. 1) До цього часу, дотепер. || На цей час, уже, тепер, зараз. 2) розм. До цього місця … Український тлумачний словник
назад — присл. 1) У напрямку, протилежному до напрямку попереднього руху кого , чого небудь; прот. уперед. 2) У напрямку до заднього, тилового боку кого , чого небудь. 3) На те саме місце. || Зворотно. 4) після сл., що вказують на кількість часу, і сл.… … Український тлумачний словник
раніше — присл. 1) Вищ. ст. до рано I. 2) Колись, давніше. || До цього часу, дотепер. 3) До настання певного моменту, строку, якого небудь часу. 4) Попереду кого небудь; спочатку, перше. 5) у знач. прийм., з род. в. Уживається для означенні первинності… … Український тлумачний словник
тепер — присл. 1) У даний час, у момент висловлювання; зараз. || у сполуч. з підсил. част. саме, аж і т. ін. Якраз у цей час, у даний момент. || Від моменту, коли відбулась якась дія, подія тощо; від цього часу, від цієї пори. || Поки що. || Уживається… … Український тлумачний словник
ще — іще/, присл. 1) Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з являються, виявляються одне за одним. •• Та ще [й] до… … Український тлумачний словник
віднині — присл. З цього часу, від цієї пори. •• Відни/ні й до ві/ку назавжди … Український тлумачний словник
відтепер — присл. З цього часу, з цієї пори … Український тлумачний словник
все — I див. весь I. II (усе), присл., розм. 1) Постійно, завжди. || Досить довго. 2) Скрізь, усюди. 3) До цього часу, досі, і досі. 4) у знач. спол. Уживається звичайно разом з а , та в знач. все таки … Український тлумачний словник